КУДИ ТИ, НЕБО? А свiтлина лебедина

Мабуть, тут цього ще немає? Точно було на попередньому сайті, нині згарищі; почну кількома слідами з нього?

Рецензии на «Все, й шлях до Пiднебесся...» (Юрий Зозуля)

Який чудовий і приємний твір! Сподобалось!
Шон Маклех Патрик   29.12.2015 01:)

Гарно дуже!
Вдячна!
З теплом до Вас щиро,
Олена Ра   04.06.2013 23:11

Вітання пане Юрію! Скажіть будь ласочка, а куди Ви заховали свій вірш
"Балеринка"? Хотіла його скопіювати до себе в скарбничку, а знайти не можу)))
Скарбничка схована у моїй душі, ну й більш матеріально - у папці на комп'ютері під назвою "Лєна -література, улюбленне"
Дякую! Буду завтра шукати, а якщо не знайду, не відчіплюсь від Вас допоки не розкриєте таємницю... де заховали.
З повагою!
Знайшла)знайшла)знайшла) Фуете)фуете)фуете)
Елена Ясковец   16.05.2013 17:13

Можливо, тут не зримо й більш маститі відгуки авторів, одлучених од "портальной груді": то моє свіже "БУДЬМО" і їм!
~ ~ ~

Все, — й шлях до Піднебесся?
Прикладом, цей шлях — з піднебіння та лише для голосу?
Якщо язик не пристав (не стомився!), не присох, не приріс; та в залежності від ноші його, голосу?
І хіба ж таке лише з ним: підвіконня, й те може стати за підІконня?
А лебедина світлина наочної гармонії на всілякі випадки щасливих зустрічей та єднань?
То щасти і вам?
А малюночок не килимком під ноги, бо вперед очей; і суттєво, що провітриться публікацією?
Так-так, і заради чого увесь цей дискурс: най се буде останнім риторичним запитанням?
~ ~ ~

   небу рідне все: й вода,
   й спокій, а й любов;
   аби чисте, мов сльоза,
   виплакана ж й кров...

...а за берег не земля,
   вхаркана ущент;
   свіжа по душі рілля:
   з Вічности — в момент...

   Боже, — Небо це Шука!
   Спертись би!! — Спочить!!!
   бо реалія — яка???
   то все вверх, — й Мовчить