Втеча за хмари
Веде неухильно свій відлік зворотній
Життя кожна мить - дивовижна перлина
Цінуйте секунди, не гайте хвилини
Я бути в житті цім, ким тіки не мріяв
І безліч костюмів чужих переміряв
Я брав до рук зброю, й ставав за верстати
Вантажником був, намагавсь будувати
Збирав в жнива хліб, не шкодуючи спину
Залізну руду добував для країни
Та зорі не так, все складались в сузір'я
Стою немов злидень, в беушном ганчір'ї
Звичайно ж, не рвусь я на роль Прометея
Та десь і колись загубив сам себе я
Все марне було те - сплив часу ліміт
На встиг і не встиг розподілено світ
Іще пару кроків, стрибок, і мов птаха
Злечу десь до світла, без ознаків страху
Ні грім гучномовців, борги чи фанфари
Не спине ніхто вже, цю втечу за хмари
Згадає якшо хтось мене - не сумуйте
Все мало так статись, все має минути
За межі мине цей політ небокраю
І може десь там я себе відшукаю
Свидетельство о публикации №119070504890