nostalgia. Lemberg
боків будинків обІрванії спини,
очі вікон проймають поглядами пляци,
зігріте небо скидає жару пар,
снують, щукаючи затінку, сонні люди,
що не втекли до берегів річок/морів,
а запах кави і парфумів все душить дужче,
в розмаї квітів, в зелені втопають лави міста,
і я сиджу, чекаю,
нерухомістю багата,
вдихаю спеку,
на аромі міста мішану, пахучу,
тугу минулих днів перебираю,
трухою небагату,
і виглядаю в серці
дня вчорашнього
емоцію забуту
08.27
05.07.2019
Свидетельство о публикации №119070502269