Псалми Давидов, поетич. -богосл. переклад Пс21, 22

              Псалом 21

(Пророцтво про страждання Ісуса Христа)
Боже мій! Боже мій!
Ти навіщо покинув мене?
Як віддалили мене від спасіння —
гріхопадіння мої!
Й не озвешся до мене, коли буду
кликати вдень,
і вночі кличу я, бо не маю спокою;
я ж розумію мовчання Твоє.
Та — Святий Ти,
пробуваєш на хвалах Ізраїлевих,
визволяв Ти батьків: хто надіявсь — той зрадувавсь,
бо до Тебе взивали вони — і спаслися,
лиш на Тебе надіялись —
й не посоромились.
Я ж — черв’як, як не чоловік я посеред людей,
посміховисько ще і зневага в народі,
а побачать — сміються: дивіться, хто йде,
розкривають роти, головою —
повітря скородять:
«Покладався на Господа —
хай порятує тепер,
нехай Бог його визволить, якщо Він
його уподобав!»
 
Боже, Ти з материнської вивів мене
утроби,
Ти безпечним мене учинив
ще на маминих персах.
Бо на Тебе поклавсь я ще з материнського лона,
і з утроби матері знаю — Ти Бог мій!
Не відступись Ти від мене, бо горе
не бариться,
більш нема тепер в мене товариша.
Оточило багато биків —
бугаї обступили башанські,
вже на мене розкрилися пащі,
щоб ревти, наче лев — й шматувати на шмати!
Я — розлита вода, усі кості
мої  розділились,
стало серце — як віск, і в мені розтопилось, —
у моєму нутрі.
Всохла сила моя, немов лушпиння,
і прилип мій язик до мого піднебіння;
в пил смертельний поклав Ти мене.
Пси прибігли, і хто оджене?
Обліг натовп злочинців — мене!
Прокололи вони мої руки та ноги,
можна кості крізь шкіру лічить
мої многі;
вони дивляться, роблять видовище
з мене.
Ділять зараз мій одяг, зажерливі,
а про шати мої вони кидають жереб.
А Ти, Господи, будь при мені охоронцем,
допомого моя, поспіши мені на оборону!
Збав меча мою душу, і від псів —
одиначку мою,
Від зубів лева, і рога, що в однорога,
убогую.
Я звіщатиму Ймення Твоє моїм браттям,
серед зборів я встану — Тебе похваляти.
Всі, хто Бога боїться, прославляйте Його!
 
Увесь Яковів роде, шануйте Його!
Благоговій перед Ним,
все насіння Ізраїлеве,
Він не погордував, не зневажив
страждання убогого,
від нього обличчя Своє не сховав,
а почув — як  той кликав до Нього!
Про Тебе хвала моя встане
на зборі великім.
Принесу свої жертви при тих, хто
боїться Його.
Будуть їсти покірні й наситяться,
і Тебе возвеличать,
і хвалитимуть Господа ті,
що шукають Його,
Будуть жити серця їх повік!
Спам’ятаються всі і до Господа звернуться,
і вклоняться перед обличчям Його
всі язичники,
Він — Царства Господнього зверхник,
і Він — Пан  над язиками.
Будуть їсти й поклоняться багачі на землі,
пред лицем Його клякнуть всі
на коліна, малі,
хто до пороху сходить
й не може себе оживить,
і потомство моє — Йому буде служить,
і залічене буде навіки у Господа:
прийдуть правду казать Його людям,
що вродяться:
що все це Він створив!


            Псалом 22

Господь — мій Пастир; я не матиму нестатку.
На землях плідних оселив мене,
на водах тихих — напоїв мене...
Душу мою Він оживив! — й навів мене
на стежку правди,—
Імені Свойого ради.
 
Коли піду долиною — темряви смертної —
зла не боятимусь: Ти мене не залишиш!
І жезл Твій, і посох Твій —
вони мене утішать!
Ти наготував стіл мені на виду в моїх ворогів!!
Ти намастив оливою голову мою.
Чаша моя — воістину! — надмір пиття!!
Благо і милість Твої йтимуть — все моє життя:
завжди при мені!
І я оселюся в Господньому домі на довгії дні!