Таке
Лиш цей,
створений Богом в святошну неділю,
світить мені у змарніле лице
так, щоби тіло й душа не змарніли.
..........
Іншої долі немає.
Ти впав
там, де лежало не сіно, а гралі,
в центрі безмежних, смарагдових трав,
вплетених янголом в Бога коралі.
..........
Іншого щастя немає.
Весна
так і залишиться тінню на фоні
неба, що ллється з її полотна
вічно йронічному Богу в долоні.
..........
Іншого серця немає.
Та світ
просить і просить для себе, каліки,
щастя... на ранок, під вечір, в обід...
щастя... такого, щоб враз і довіку.
Свидетельство о публикации №119070200956