Метелик барвистий жив-сумував,
Зустрічі з квіткою дуже чекав,
А коли вже красуню серед квітів впізнав -
Сів ніжно на неї й цілував , цілував…
Метелик барвистим крильцем махнув,
Про квітку – красуню пам’ятав , не забув.
Прилетів , привітався , торкнувся її,
І крильці докупи звів він свої.
Метелик барвистий на квіточку сів
Й цікаву історію їй розповів
Про те , як без неї весь час сумував
І зустрічі знову дуже чекав.
Метелик барвистий зустрічі рад,
Щодня він тепер прилітає у сад,
Танцює танок , звеселяє її,
Й таємниці завжди довіряє свої.
Метелик барвистий зробив реверанс,
Захотів танцювать і співати романс.
В любові він квітці зізнатись хотів,
Тому знов до квітки в садок прилетів.
28.06.2019 р.
Метелик барвистий
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119070208623
Свидетельство о публикации №119070208623
Рецензии