Туман-обман
У небі чистім плив Повний Місяць
І сяяв сріблом лик голубий.
А юних двоє понад рікою
Ішли поволі* у світ надій.
Цнотливе*, раннє, цвіло кохання
Аж до світання, до світ-зорі,
Та раптом впали густі тумани
Сховали далі у сивій млі.
Упали роси — небесні сльози
На ніжки босі, на зелен-лан,
Ясні надії, бажання-мрії,
Забрав нещирий* туман-обман.
Пливуть в незнАне густі тумани,
Та квітне пам'ять в душі живій,
І в небі чистім сріблиться Місяць,
Мов сон барвистий* з надій і мрій.
Комментарии:
поволі - не спеша, медленно
цнотливе - безгрешное, чистое (цнота - девичья честь)
нещирий - неискренний, неправдивый, лживый
барвистий - разноцветный, многоцветный
© Copyright: Людмила Киреева-Силенко, 2019
Свидетельство о публикации №119070201447
Свидетельство о публикации №119070201447
Рецензии