Полягли герої , мов той лист,
Що восени зірвав палючий вітер.
Постійно вони чули від куль свист.
Осиротіли в багатьох з них діти.
А в когось залишився тільки брат,
В когось сестра і мама , в когось - дружина.
Та й не стихає вражий градопад.
А кожен з них – батьків своїх дитина.
Їм ще ж бо жить, і жить, і жить,
Та долею судилося загинуть…
За душі їх молитви нам молить,
Нехай вони до Господа долинуть.
Полягли герої , мов той цвіт,
Що облітає із дерев після цвітіння.
Молю я Господа і ви усі моліть,
Щоби прийшло врагам нашим прозріння.
29.06.2019 р.
Полягли героi, мов той цвiт
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119070107291
Свидетельство о публикации №119070107291
Рецензии