Не втомлююсь чекать сина з вiйни

Клавдия Дмитрив
Не втомлююсь чекать сина з війни,
Не втомлююсь молить за нього  Бога,
Щоночі бачу я  пророчі  сни:
Калина виросла в дворі коло порога.

Не втомлююсь чекать сина з війни,
Не втомлююсь  дивитись на  дорогу.
Дивлюсь на мальви  під вікном  біля стіни,
Й щоденно я молюсь за сина  Богу.

Не втомлююсь чекать сина з війни,
Не втомлююся вірить ,що вернеться.
Чекаю ще з минулої весни,
Й чекать   буду,  допоки не вернеться.

Не втомлююсь чекать сина  з війни,
Не втомлююсь плекать про це  надію.
Як я почую : « Мамо, відчини…»,
Як знов обіймемось – про це я завжди мрію.

Не втомлююсь  чекать сина з війни,
Не втомлююсь  й ніколи не втомлюся…
Додалося у  мене сивини…
Молюсь за це,адже я МАМА звуся.

28.06.2019 р.


© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119070107031
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Клавдия Дмитрив
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Клавдия Дмитрив