Поцілував метелик квітку,
Зніяковів, на мить завмер.
Чи він лишив якусь там мітку?
То що ж робить йому тепер?
Солодким був той поцілунок,
Й нектару був солодкий смак.
На крильцях гарний візерунок…
А називалась квітка – мак.
І квітка мило усміхнулась,
Гойдати стала враз його,
Пелюстками його торкнулась,
Залицяльника барвистого свого.
І так вона його гойдала,
А вітер квітку колихав,
Та насолоди більш не знала,
Ніж та,коли метелик цілував.
Ті незабутні поцілунки
І та взаємная любов -
Лиш у метелика й чаклунки,
І таємниця їх розмов.
27.06.2019 р.
Поцiлував метелик квiтку
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119070106819
Свидетельство о публикации №119070106819
Рецензии