Зарано... Але в Бога не питають

Покинула назавжди тлінне тіло
Твоя душа, піднялась в височінь.
Ще ніч булла, і небо ледь зоріло,
Світало, у хатинці напівтінь.

Зарано... Але в Бога не питають.
Напевно вийшов вік, говорять так.
Твоє добро всі близькі пам'ятають,
Ти не могла по іншому інак.

Гуртом зібрались в хаті твої рідні,
Приїхали із далеку вони,
Зажурені, і не самі, а з дітьми,
А ти уже на небі вдалині.

В останній шлях гуртом ми проведемо,
Повернемось, не час ще нам у вись.
І за столом тихенько пом’янемо,
Усі на небі будемо колись.

Пам'яті, Любові Григорьевій. Вона померла 28 червня 2019 року.

Владимир Ольховой. 30 Июня 2019.


Рецензии