Как долго это время я ждала
Та тільки впевнено не знала,
Що ти один, у моїм серці.
Неначе колір на веселці.
Але після дощу веселка вмить зникає,
І з’явиться коли ніхто не знає.
Із кожним разом у душі моїй
З’являється небажаний сумнів.
Невже моя душа щось відчуває,
А може просто кохання бажає.
Та не знає де воно там ходить
Що мене і досі не знаходить.
Та я надію маю, що прийде час
Що буде свято на вулиці і в нас.
Заграють музики весільний вальс
І щастя забринить в душі у нас.
Свидетельство о публикации №119070103542