Дякую, червень
За солодкий ковток прохолоди!
Після спеки так рада вітрам,
Злива ж стала вінцем насолоди.
Десь занадто суворо вона
З пересердя ламала дерева.
Схаменулась,
Затихла,
Пішла,
По собі залишивши джерела,
Щоб земля напилась досхочу,
Ожила, стала свіжа, зелена...
Посміхаюсь і знов шепочу:
"Червень, дякую, друже шалений!"
Свидетельство о публикации №119070103441