Де гори торкаються неба,
І небо торкнулося гір,
Де над ставом схилилися верби,
Все це нам милує зір.
Де гори торкаються неба,
І трембіти ми чуємо звук,
Описать цю красу комусь треба,
Й побачить , де гніздиться крук.
Де гори торкаються неба,
Й лине пісня в саду солов’я,
Вдивлятись в усе це нам треба:
Це Вкраїна твоя і моя.
Де гори торкаються неба,
Й чуть кування зозулі в гаю,
Душу потішить цим треба.
А краса ця у ріднім краю.
Де гори торкаються неба,
Й є красивий гірський водоспад,
Шанувати це все нам бо треба,
Й не нищити всіх цих принад.
25.06.2019 р.
Де гори торкаються неба
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119062707946
Свидетельство о публикации №119062707946
Рецензии