Без сну

Моя злиденна ніч знову без сну.
Майбуть мене у смуток пелинала.
І говорила,що я не засну.
Та звідкіля,скажіть,про те ся знала?

Не в одіяло в плетиво взяла...
В ту павутину загадок та смутку.
І в серці...там,в найдальшому закутку,
Лиш мрії,а не зраджені тіла.

Не душі,що співають дефірамби...
Що до останку не наважать дати...
Тепло та світло.Звідкіля їй знати?
Як кида біль,думки мої за грати.

Як відбирає мову,-біль тривоги?
Як кличе час зміцнити стіни дому?
Як залишати частку невідому...
Для того,хто веде мої дороги?
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии