Бiль
Я перестала вже тебе чекати.
Твоя присутність не бентежить кров.
Що хочеш ти мені ще розказати?
Ти не прийшов коли душа моя
Волала ніби ранена вовчиця,
Коли вона звивалась як змія,
А то з гори летіла ніби птиця.
Ти не прийшов, коли безсонна ніч
Давила сірим каменем на груди,
Стогнала, все гадала в чому річ,
Чому стають чужими рідні люди.
Терпіла біль, чекала знову й знов,
Виходила тебе стрічати зрання
Лікує час...Нарешті ти прийшов.
Та я не не та... . Загоїлось кохання.
Свидетельство о публикации №119062608345