Другая... Маргарита Метелецкая

 
     Оригінал:

     http://stihi.ru/2019/06/26/2533

     А я - другая. Я - совсем другая...
     Я - не воркую. Сердцем обжигаю,
     Когда совсем Ты, кажется, остыл,
     То исхожу из истин из простых...
 
     Мои рыданья - к слову кто приложит ?
     Душа иззябла и мечтать не может -
     Лилова, как увядшая сирень...
     Боль неотступна, как шальная тень...

     Молитва снова в сновиденья тянет,
     Когда в реале вовсе мне житья нет...
     И далеко, как в сказке, до Звезды,
     Где неизменно обитаешь Ты....


      Переклад мовою Світлани Груздєвої:


      …А я є іншою… не нарікаю…
      Та – не воркую. Серцем обпікаю.
      Коли,  здалось, Ти зовсім охолонув,
      Шукаю істину в Твоїх долонях…

      До слова голосіння не пришиєш…
      Душа промерзла, їй вже не до мрії –
      Прив’янутим бузком – мов скаменіла.
      Біль невідступний, ніби очманілий…

      Молитва знову тягне у сновиди,
      Коли в житті реальнім нічим жити…
      Й до Зірки так далеко, як у казці,
      Царюєш де. А я - лишень в поразці...


      Аватар Автора оригинала