Коли вона вперше його зустріла:
Волосся скуйовджене, заспані очі,
Оця хріпота і смарагдовий погляд,
Якісь гостро врізались у серце стріли,
Принесли вірші, безсонні ночі
Й бажання стягнути з нього весь одяг…
.
Сміється, жартує і ніби навмисно,
Закусує нижню губу,
А в неї від того німіють зап'ястя.
Впивається нігтями в крісло,
Порушує всі заборони й табу,
Якийсь персональний сорт напасті.
.
Коли вона вперше його зустріла,
Хотілося більше, частіше, глибше,
Взяти в полон, тримати заручником.
Витягти все з його нутра й тіла
Не говорити, ламати криками тишу,
Смертельна рана так влучно…
.
Коли вона вперше його побачила,
Він враз став більшим за весь світ.
Стихійне явище, буревій…
Він захопив своєю величчю,
Він розтопив увесь її лід.
Та десь всередині чулось: “не мій”...
Коли вона вперше його побачила
© Copyright: Мариулла Дми, 2019
Свидетельство о публикации №119062505451
Свидетельство о публикации №119062505451
Рецензии