Мати

Я вперто відкидаю всі образи.
Та йду до тих,хто вартий мого болю.
Кохаю лиш,-хто добротою вразив.
Та хто кривив душею...Не дозволю.

Собі я не дозволю покохати...
Собі я не дозволю порадіти...
Бо перш ніж я дружина,-Я є мати.
Бо перш ніж чоловік. У мене діти.

Тому жадаю щастя,моїм дітям.
Навчайтесь,за велінням серця,-жити.
Бо перше,ніж кохати,-знай любити...
В житті,-умінням...варто володіти.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии