Нарис про нарис

Лутракі...
Ранок...
Ще не спека...
Небесну тишу п’ю, мов дим...
Прозоре море недалеко
вітає подихом своїм
поодиноких перехожих...
А я упевнююся знов,
що ми з тобою надто схожі,
моя усміхнена любов..:)


Рецензии