Усі ми різні,ми –неоднакові,
Та всі ми діти матінки-землі.
Хтось бачить сни щораз лиш кольорові,
А хтось живе неначе у імлі.
Усі ми різні , ми – неоднакові,
Та всі живем на цій святій землі,
Де ріки є і квіти є чудові,
І жито колоситься на стеблі.
Усі ми різні , ми – неоднакові,
А ще й думки нас кожного різнять.
Де цвіт каштанів,мов свічки воскові,
Й пісні пташині у садах дзвенять.
Усі ми різні , ми – неоднакові,
Та спільна в нас є матінка-земля,
Де є ліси букові й смерекові,
Й на хаті лункий клекіт журавля.
Усі ми різні,ми – неоднакові,
Та вдячні маєм бути ми землі,
Де бачимо ми зорі світанкові,
Й вода ,мов потонула в кришталі.
21.06.2019 р.
Ус ми р зн
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119062108343
Свидетельство о публикации №119062108343
Рецензии