Я маю ким пишатись гордитись

Здається  ,зовсім ще недавно
Мій старший син у перший клас пішов.
Не все було спокійно й дуже плавно,
Але дорогу у житті свою знайшов.

Людські життя щораз з вогню рятує,
Де ризикує сам своїм життям.
Відваги й  мужності ніколи не  бракує,
Й ніхто не  був  для нього прикриттям.

За  мужність і відвагу він  відзнаки має,
Подяку чує завжди від людей.
Ціну життя людського добре знає,
І бачить вдячні очі дорослих і дітей.

Вже в 20 літ у нього на погонах
Перша маленька зірочка з’явилась.
Буває й на дахах , і на балконах…
І друга  теж зійти не забарилась.

Лиш 27…а він людьми керує,
В обійми полум’я заходить кожен раз.
Не рік й не два людські життя рятує,
І робить це ніяк не напоказ.

Він молодий,а ордени й медалі,
Дипломи,грамоти, подяки в нього є.
Зростає він все далі,далі, й далі…
Й це більше ще завзяття додає.

Він молодий,та зіроньки вже сяють,
Росте в званні і у кар’єрі теж.
Радість і втіха меж своїх не знають,
Й гордість за сина  теж немає меж.

Роки летять і зірок додається,
А я  молюсь,щоб Бог його беріг.
Я маю ким пишатись і гордиться!
Щоб Бог йому в усьому допоміг!

20.06.2019 р.