Печаль. Маргарита Метелецкая

Оригинал:
http://www.stihi.ru/2019/06/17/8136

      Як світ, стара моя печаль
      У сховищі тремкім
      В моїх рядках, в моїх речах -
      Не знано  тільки з ким ?
      Я літо це перебреду
      В плачах на самоті...
      Я на молитви не піду -
      Вони усі не ті...

      Забута лагідність долонь...
      Забута і сама...
      Як палить прикрощів вогонь -
      І спасу геть нема...
      І день не жалує мене,
      І ніч мина котра,
      А все ніхто не пригорне -
      Печаль, як світ, стара...

      Колінами на килимок -
      Гіркоти приглушу...
      Моїх розхристаних думок
      Про спочив попрошу...
      Печаль моя, як світ стара,
      Тікай-но, не барись...
      Доволі сліз із-під пера -
      Всміхнуся, як колись...

Перевод Нины Уральской:

Как мир стара моя печаль
В сердечных тайниках,
В моих строках, в моих речах -
С кем не пойму никак!
Я это лето перейду
Сама, как в забытье,
К молитвам слёзы не сведу,
Они, увы, не те.

Давно забыта нежность рук..
Забыта и сама...
Огней невзгод замкнулся круг,
Полна тоски сума.
Совсем не радует рассвет,
И день, и ночь хандра,
Но никого со мною нет -
Печаль, как мир, стара...

Всё - суета во днях мирских...
Обиды приглушу...
У дум растрёпанных своих
Покоя попрошу.
Печаль моя, как мир, стара,
С тобою разминусь...
Довольно слёз из-под пера -
Как прежде, усмехнусь...