Дихати все важче й важче.
Павутиння зшив павук…
В купу попелу, неначе,
Щастя вислизнуло з рук.
Вже легені неспроможні…
Жабра теж навряд спасуть…
Чи то ми такі безбожні,
Чи в богів сумнівна суть?
Поряд з мріями – руїна,
Поруч з вірою – біда…
Одиначка-Україна
На арелі все гойда.
Вітер спить, дощі хтось випив.
У Європу поїзд мчить…
Але каже бог наш, ніби,
Згодом краще буде – ждіть.
Згодом краще буде...
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2019
Свидетельство о публикации №119061806854
Свидетельство о публикации №119061806854
Рецензии