Хилитає вітром сонячне проміння,
Синє сліпить очі - явний передоз.
Це глобальне в дідька- в біса потепління,
Ця задуха-спека поміж літніх гроз...
Мріється про роси і про білі хмари,
Темні-темні ночі, тихі-тихі сни...
Та дихнуло знову літнім перегаром -
Боже! Як далеко вже ми від весни.
----------------------------------------
Дякую за переклад (спасибо за перевод) В.Карпову http://stihi.ru/2019/09/19/6337:
Разметало ветром солнца излучение,
Синь разъела очи – тут явный передоз.
Вот оно глобальное, к чёрту, потепление,
Духота и пекло с прослойкой летних гроз…
Мне приснились росы да тучи с белым паром,
Ночи тёмно-синие... Ох, уж эти сны…
Снова утром небо дышит летним перегаром –
Боже, как далёко ушли мы от весны
Боже, як далеко...
© Copyright: Олег Омелянчук, 2019
Свидетельство о публикации №119061706648
Свидетельство о публикации №119061706648
Рецензии
А ось і знову весна. Чи ще багато їх буде на нашому віку? Дякую. З пов.
Игорь Ярин 12.03.2021 00:11 • Заявить о нарушении
Игорь Ярин 12.03.2021 00:11 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.