Чекали дощ.
І посірілі хмари,
лукавий вітер навпростець,
гонив по небі, як отари-
-золоторуних, стрижених овець.
-чекало все...
чекала чайка білокрила
над море біль її лягла
чекала, вітер дощ уже несе.
хотіла скупатись у сонячній зливі,
-хотіла ловити краплини
щасливі...
та марно... не сіро, не хмарно...
знову чайка за обрієм плаче,
неначе в неволі живе без вдачі,
та щастя лиш бачить, крізь
сон та вікно...
чекали дощ
© Copyright: Галина Би-Локур, 2019
Свидетельство о публикации №119061706022
Свидетельство о публикации №119061706022
Рецензии