Пасе вівчар овець на полонині,
І голос нам трембіта подає,
А в лісі , на високій же соснині,
Зозуля сивая кує собі й кує.
Пасе вівчар овець цілу отару,
Вдивляється в красу Карпатських гір,
На ніч він заганяє їх в кошару
Й дзюрчання слухає потоків з – поміж гір.
Пасе вівчар овець там ціле літо
Й наспівує вкраїнськії пісні,
Як гуцул полюбив гуцулку скрито
Й тулив її до серця уві сні.
Пасе вівчар овець ось так щороку,
Вдиха повітря в зоряную ніч,
Та відійти не може ані кроку,
Лише кептарик зняв із своїх пліч.
Пасе вівчар овець і в дощ , і в спеку,
І ватру ввечері защораз розпалив,
Та й думає про дівчину далеку,
Яку в душі так щиро полюбив.
17.06.2019 р.
Пасе в вчар овець на полонин
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119061700343
Свидетельство о публикации №119061700343
Рецензии