Повітря жагуче степи обпалило до болю,
Від спеки німої, здається, темніє в очах...
Як олень шукає води, я - єднання з Тобою!
І губи шепочуть: «мій Отче, що є в небесах!»
Молюся до Тебе, Всевишній, і впевненість маю,
У тому, що чуєш мій голос молитви слабкий,
Бо Ти лиш один, Своїм Духом Святим напуваєш,
Зневоднену душу, у час безпорадно важкий.
Хоч спрага нестерпна, і сонячний дотик - пекучий,
Хай перше нап’ється душа у єднанні святім,
Життя бо складне, треба діяти вірно й рішуче,
Не втратити щоби цілющі джерела оті.
В духовнім бою, де чигає завжди небезпека,
І ворог жадає із стежки вузької звести,
Я кличу до Тебе, Ісусе, - з Тобою так легко,
За руку береш Ти, й ведеш до живої води!
~ДЛВ~
Прагну живоi води
© Copyright: Любовь Дуля Шевчик, 2019
Свидетельство о публикации №119061505625
Свидетельство о публикации №119061505625
Рецензии