Якби не ти, я б крапку не побачив...
Блукав би сам по втраченим стежкам,
і марив щастям спокою, неначе
той спокій є десь.
Стримане «welcome»,
що з вуст кохання тихо пролунало
десь на камінні вихололих гір,
мене тоді фактично врятувало
від цього світу.
Знаєш, вір-не-вір,
та я не бачив радості в полоні
чужого серця.
Б’ється, та не те...
А нині!
Я беру твоє в долоні,
і розумію: все в житті - пусте.
Є тільки ми, закохані й щасливі
своїм буттям у всесвіті як диві..:)
Сонети украiнською 3
© Copyright: Александр Ноцкий, 2019
Свидетельство о публикации №119061400726
Свидетельство о публикации №119061400726
Рецензии