В дитинство зазирнути хоч на днину,
Босоніж бігати у травах росних
Наввипередки з вітром, й без упину
Світ й світло святкувати. Й суголосно
Із птаством, лісом, сонцем і вітрами
Співати, дихати, молитися у храмі
"Життя"... В дитинство зазираю
Очима доні - й серце завмирає.
В дитинство зазирнути
© Copyright: Марина Степанская, 2019
Свидетельство о публикации №119061301395
Свидетельство о публикации №119061301395
Рецензии