Поговори зі мною, хлопчику маленький,
Я бачу, хочеш щось мені сказати,
Та ще не вмієш, бо не так швиденько,
Не легко зовсім в світі цім навчатись.
Тай жити, сонечко моє, не легко,
Тобі лиш кілька місяців від роду,
У березневий день приніс лелека,
Майбутнього продовжувача роду.
Маленький хлопчик, а такий вже статус,
Та поки поряд ненька, бабці, татко,
У цьому світі нічого боятись,
Тобі, моє рідненьке онучатко.
А як візьме бува дідусь на руки,
Спокійна й впевнена та сила дідусева,
Зникають в просторі мелодії і звуки,
Лиш голос діда, стримано – веселий.
Ну посміхнись мені, майбутній наш козаче,
Долоньки стиснулись і губки вже надуті,
Ще мить і оченята ось заплачуть.
Як же мені, твоїй бабусі, бути?
Я пригорну тебе щільніш, моя дитинко.
Ось колискову ще одну згадала,
Та й заспіваю, все що у дитинстві,
Твоєму таткові із ніжністю співала.
Поговори зi мною...
© Copyright: Ален Мак, 2019
Свидетельство о публикации №119061208740
Свидетельство о публикации №119061208740
Рецензии
Стільки ніжності і любові в цьому вірші бабуся вилила із серця онучатку, що стане захистом і оберегом для нього на довгий час)Хай росте щасливим) На радість батькам і бабусям з дідусем) Дуже гарний вірш, Жанно, так тремтливо ніжить душу) Дякую і обіймаю серцем. Всього найкращого манесенькій крихітці і всій родині.
0
Любовь Берегиня 14.06.2019 14:35 • Заявить о нарушении
0
Любовь Берегиня 14.06.2019 14:35 • Заявить о нарушении