Назустрiч лiту

Відцвітає весна оксамитовим цвітом,
Пелюстки, ніби сніг, вкрили трави в саду,
З кожним прожитим днем наближається літо,
З кожним кроком - я ближче до цілі іду.

Відцвітають сади, відлітає пелюстка...
Хтось розтопче її - буде йти навмання.
Я ж, терпітиму біль, заповняючи пустку,
Хоч до розпачу крок - та триматимусь я.

Тихо цвіт облетів і розмів його вітер,
Я з надією в серці чекатиму плід,
Хоч в житті - як в саду, не від кожного цвіту,
Соковитих плодів дочекатися слід.

Прилітайте пташки, підміняючи бджілок,
Труд доповнюйте їх дружнім співом своїм.
Тож співайте пісень мелодійно і сміло,
Ще зарано летіти у теплі краї...

Теплий дощик пройде, освіжаючи простір,
Ще недовго, ще мить - я собі шепочу,
І дивлюсь на плоди, їх втішаюся ростом,
Як дитина, і сонцю радію, й дощу.

Не біда, що нема більше білого цвіту,
Наливається плід, зеленіє лоза...
Як люблю я тебе, миле літечко-літо!
І бринить діамантом,  від щастя,  сльоза.
~ДЛВ~