Харьковская осень... Михаил Томашевский

http://www.stihi.ru/2013/10/15/5677


Оригінал:


Звонков и сообщений нет
Я вновь один, в пустой квартире
В чём здесь причина, в чём секрет?
Знать что-то изменилось в мире.

       Дожди нам осень принесла
       И сырость на дворе.. и слякоть
       Она так рано к нам пришла
       Что хочется от грусти плакать

На улице погашен свет
В ночи не видно звездопада
Унылый, сумрачный рассвет
Весь парк в объятьи листопада

      Давно отцвёл любимый сад
      Лишь  лист кружИтся пожелтевший
      И серый от дождей фасад
      И гОмон-птиц на юг летевший

В Успенский я иду Собор
В нём больше не играют  Баха
А на верху, церковный хор
Затем домой – на Фейербаха.

      ***************
      Любимый с детства старый сад
      Годам прошедшим нет возврата
      Как жаль,что нет пути назад
      Лишь память сердца, мне  награда.


Переклад МОВОЮ Світлани Груздєвої: 


Дзвінків та повідомлень…NET!..
Нема: один, як в страховітті.
Причина в чому і секрет?
Чи щось змінилось в цьому світі?!..

                Дощі нам осінь принесла,
                Вологість на дворі з сльотою.
                Зарано так до нас прийшла,
                Блукає, з сумом повитою…

На вулиці загас ліхтар,
Не бачу в ночі зорепаду…
Світанок пізній…ледь світа…
Весь парк в обіймах листопаду…
 
                Заквітчаніий до болю сад…
                Лиш лист кружляє пожовтілий…
                І сірий від дощу фасад,
                Птахівний гомін сиротливий…

В Успінський знову йду Собор…
Та більше там не грають Баха,
На поверсі –  церковний хор…
І повернусь на Феєрбаха.

************

З дитинства там мої сліди,
В роках днедавніх сяє  врода.
На жаль, нема шляхів туди…
Лиш пам’ять серця – нагорода.


Аватар – Автора оригинала