Тебе з колиски мати мови вчила,
Любов всю виливала у піснях,
За тебе завжди Господа молила,
Молила , навіть будучи у снах.
Співала тобі пісню колискову,
Леліяла , голубила тебе,
Любити вчила рідну нашу мову,
І відкривала завжди щось нове.
Вкладала ще з дитинства в твою душу
Любов до мови й рідної землі.
Болить за це душа й писати мушу,
Й краплини поту знову на чолі.
Вкраїнська мова – мова солов’їна,
Ніжна , милозвучна і багата.
Тепер ти « какаєш» і «чтокаєш» у рідних стінах
І кажеш слово ПАПЫ замість ТАТА.
Чи тобі соромно вкраїнську мову знати
І розмовляти з гордістю на ній?
З жалю й розпуки посивіла мати,
І , наче,ніж встромляєш в серце їй.
10.06.2019 р.
Мати мови вчила
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119061008105
Свидетельство о публикации №119061008105
Рецензии
Хорошее стихотворение, Клавдия! Предлагаю исправить в предпоследнем куплете
слово "чьокаеш" на "чтокаеш". Думаю, что Вы так и хотели написать, как я предлагаю, но сделали опечатку, в связи с соседством на клавиатуре букв Ь и Т.
С уважением
Петр Затолочный 10.06.2019 22:53 • Заявить о нарушении
слово "чьокаеш" на "чтокаеш". Думаю, что Вы так и хотели написать, как я предлагаю, но сделали опечатку, в связи с соседством на клавиатуре букв Ь и Т.
С уважением
Петр Затолочный 10.06.2019 22:53 • Заявить о нарушении