Я люблю у лузi квiти... Пам ятi Ганни Чубач

Редакция


Оригінал:


Я люблю у лузі квіти,
Де гудуть весь день джмелі,
І метелик носить літо
На легенькому крилі.

Гріє сонечко гаряче
Чисте озеро води.
І зелений коник скаче,
Сам не відає куди.

Урочисто і красиво
В’є вінок моя рука.
І цвітуть, цвітуть, як диво:
Луг і квіти, і ріка…

У долині теплий вітер
Сушить трави від роси.
Я кажу: «Усе на світі
Починається з краси!»

Я кажу. І ви повірте!
По розщедреній землі
Поспішайте в луг, де квіти,
Де гудуть весь день джмелі!
©Ганна Чубач
 


Переклад з української Світлани Груздєвої:


Как люблю, легко одетой,
Слушать на лугу шмелей.
Мотылёк там носит лето
На порхающем крыле.

Греет солнышко горячим.
В озере чиста вода.
И кузнечик в травах скачет,
Сам не ведая, куда.

Как торжественно, красиво
Вьёт венок моя рука.
И распахнуты, на диво,
Луг с цветами и река…

А в долине тёплый ветер
Сушит травы от росы.
Я скажу, что всё на свете
Начинается с красы.

Я скажу, а вы поверьте!
И на краешек земли
Поспешите на рассвете:
Здесь весь день гудят шмели.


,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,


P S …Без Тебя гудят, о, Ганна,
Без Тебя цветёт поляна.
Раскрасавицей была,
Милой женщиной…
При этом –
Божьей милостью Поэтом.
Как достойно Ты жила…