В розпачі
Не думала, що я така слабка,
Що легко так складу в польоті крила,
Що доля моя буде нелегка,
І буду я у розпачі безсила.
Не думала, що я колись впаду,
Спіткнувшись важко раптом на дорозі,
В обійми легко розпачі впаду,
І геть потону в вицвілій тривозі.
Не думала, що ниточка клубка
Обірветься від сонця і від вітру,
Печалі затанцюють гопака,
Життя в порожню скотиться палітру…
…Не давши долі впасти сторчака,
Яса в мені якась заговорила,
Й сказала, що я – жінка не слабка,
Й послала мені птаху срібнокрилу…
І знову я танцюю гопака,
Відтоді, як відчула в собі силу.
Застигши в старті, наче до стрибка,
В шаленім леті долю підкорила…
***
В розпачи
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2019
Свидетельство о публикации №119060905563
Свидетельство о публикации №119060905563
Рецензии