Все квітує і суцвітить:
пахне, ніжиться і липить,
кольорово скрізь й яскраво
усім весело й цікаво!
Бо Природа зеленіє.
а Душа людська добріє.
Її літо теж зігріє
і вона не заніміє,
а розкрилиться – думками
і новими почуттями.
Щоб звечора й до світання
нуртувало лиш бажання:
соловейко б заливався,
в трелях кожен щоб кохався!
Стигнуть овочі та фрукти –
для здоров’я ці конструкти.
Зріють трави соковиті,
опромінені у літі.
Манить кожного вже річка,
бо тепленька в ній водичка.
Сонця сяйвом в с е залито –
це і є вже справжнє Л і т о!?...
Із поетичного циклу «ПОРИ РОКУ!?»...
Писано 12 травня 2017 р. Дописано й оновлено 04 червня 2019 р. на хмелівській Природі...
Лiто
© Copyright: Валентин Бугрим, 2019
Свидетельство о публикации №119060502265
Свидетельство о публикации №119060502265
Рецензии