***
Щоб ти знов подивилася
На мене небом синім
І полем волошковим...
Щоб знову загорілася
Твоя приємна щирість...
І голосом знайомим
Хотів зачаруватися...
Чи міг забути тебе,
Твій сміх дзвінкий і чистий,
І усмішку твою?!
Але чи міг сказати,
Що так тебе кохати
Насмілюся?!
І нині,
У світлі й сірі днини
Шукаю, мила тебе,
Моє ти волошкове поле,
Моє ти небо!
Острог, травень 2008
© Галина Левтерова
Свидетельство о публикации №119060500139