Апокал псис Тодося Осьмачки - Ярослав Карпець Eng

Апокаліпсис Тодося Осьмачки
I
Кривава у полі копиця
Криком воронячим обросла.
Серпанком укрилась небесна зірниця -
Торкнувшись іскрами весла.
У дібровах труни дубові,
Ями, набиті людьми.
Місяць з плачем і журбою,
На коліна впав і завив
Усюди Голгофа. Cмуток.
Апостоли рвуть сорочки.
Христа вже давно забуто
Земля одягає вінки…

One hill is red like blood.
It’s covered by a crow’s cry.
The sky is touched by mist,
And stars convey a spark.
In woods oak coffins lie
Filled with bunches of bodies.
The moon falls down and cries
With solitude and grief.
Golgotha is around. With sadness
Saints tear down their shirts.
Christ was long forgotten.
The Earth lays down a wreath.


II

Лелечі Зойки,-
Передсмертні крики, -
Хапають сонце за вікном
Ріжуть навпіл
Демони столикі
Безкрайю тугу
Запиваючи хмільним вином
Завиє з болю вовча зграя
Копита кінські вдарять –
Зі скелі вниз
І б;ють копита, наче ранять!
Світом котиться з трупами віз

Storks’ cries –
The cries of death –
Capture the sun behind the window,
Cut it into two.
Multi-faceted demons
Drown their endless melancholy
In wine.
A pack of wolves
Will shriek with pain,
Horses’ hoofs will strike
And fall down, beating all things up!
…………………………………
Життя – самотнім їде возом
По збитій місяцем ріллі.

Life’s dragging like a lonesome truck
Along a field that’s touched by moon.

III

Десь люди ходять очманілі, голі
По лезу бритвенних рівнин,
І їхні тіла, розкидані у полі,
Укриє чорний саван гір – долин.


People keep moving naked and aloof
Along the razor of plains,
 And their bodies, shattered in fields
Will be covered by a valley’s black shroud.

(c) Yaroslav Karpets

© Maryna Tchianova – adaptive English translation, 2019, Kyiv