А що - вже лiто?
Таке квапли'ве – ще наскаче… Тепер же час дивитись сон…
Та він не йде чомусь… блукає… Думки снують туди-сюди,
Немов дівчата з парубками: навколо втоптані сліди…
Бо у житті всього багато було… чи буде? Все – моє!
І що іще собі благати? Усе потрібне наче є…
А ще би день і тепле сонце, а ще би літо, й не одне!
Шепоче доля на долонці, що любить грішную мене…
За що? За щось ніхто не любить! Хоч я курю і п’ю вино,
Поїсти - перша, трохи груба… Таку кохають все одно!
Хоча й руда, і трохи дивна: бо як замріюсь в далечінь,
То збудять зранку треті півні й промінчик сонця на плечі…
А що - вже літо?)))
(2.06.19)
Перевела с украинского Светлана Груздева:
http://stihi.ru/2019/06/11/8314
Неужто лето?.. Солнца мячик закину я за горизонт
Пусть не спешит - ещё поскачет.. Теперь же время видеть сон.
Да он неведомо, где бродит. И мысли все – туда-сюда:
С парнями девки хороводят …а понатоптано – беда!
А в жизни всякого немало...то ль было?..будет?..– всё моё!
Чего бы я ещё желала?.. Мои – и быт, и Бытиё.
Ещё бы солнца – не немножко, ещё б монистом лет звеня!
И шепчет доля на ладошке, что любит грешную меня!..
За что? За что-то разве любят?! Хоть я курю и пью вино,
В еде – обжорка!.. да и грубой бываю…любят всё равно!
Хоть я рыжа', немного странна: в мечтах лечу куда-то вдаль, –
Лишь петухов с утра нирвана, и на плече – луча скрижаль…
…А що – вже літо?!..
Свидетельство о публикации №119060207501