Смотрела ночь в хрусталь небесных глаз-Г. Би-Локур
стиха Галины Би-Локур
"Дивилась ніч у кришталеві неба очі",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2019/03/29/9277
Смотрела ночь в хрусталь небесных глаз,
а сердцем боль щемящая тянулась...
С чего ж в девичьих песнях всякий раз
ни капли зла и грусть в них не проснулась?
Слова ясны, как тот лазурный взгляд,
с касанием тепла довольно странным.
Когда весна зовёт в любовный сад,
закалка нам даётся непрестанно.
Без меры дарят жемчуг зори нам
и расстилают тропочки судьбою.
С любовью доверяемся крылам -
не надо забывать нам то с тобою.
Ты вновь покой услышишь в тишине
и звёздный шелест- в шелесте дубравы,
и в сердца сокровенной стороне
Любовь, что Бог нам дал для жизни славы.
Дивилась ніч у кришталеві неба очі,
а в серце щемом біль повзла.
Скажи, чому у низці тих пісень дівочих,
ні трішечки, ні смутку і ні зла.
Слова ясні, ясні, як ті блакитні очі,
тільки з дивним дотиком тепла,
мабуть тоді коли весна кохання нам пророчить,
загартовуються очі, душі і тіла.
Без меж перлини дарує в зорянім браслеті
і стелить, стелить зорями твоєї долі плай,
завжди з коханням ми стаєм крилаті -
ти тільки, про це, ні на мить не забувай.
Тоді ти тишу знов відчуєшь в тиші
і шелест зірки, в шелесті дібров,
і в душі в найпотаємнішій ніші -
Богом дану на все життя Любов.
Свидетельство о публикации №119060105609
с касанием тепла довольно странным»
Спасибо за перевод.
С теплом!
Галина Би-Локур 01.06.2019 16:18 Заявить о нарушении