Рыдает осень Ладомир Михайлов
http://www.stihi.ru/2014/11/11/2559
Рыдает осень
Ладомир Михайлов
Рыдает осень ветром беспокойным
И слёзы льёт отчаянным дождём.
Бедняга тополь, тополь оголённый
Склонился над истерзанным листком.
Размыты краски серостью тумана.
Торит к зиме прохлада грустный путь.
Шатаюсь я, не потому, что пьяный -
Мне радость лета больше не вернуть.
Грущу. В ненастье тёплые картины.
И не пишу давно уже стихов.
В душе все мысли, будто бы руины -
Печаль ведёт на поводке грехов.
Переклад мовою Віри Бондаренко
Голосить осінь вітром відчайдушним
І сльози ллє пронизливим дощем.
Тополя бідна, гола й простодушна,
Схилилась над потріпаним плащем.
Розмиті фарби сірістю туману.
Торує прохолода шлях зимі.
Хитаюсь я і не тому,що п’яний –
Не вернуться у літо дні мої.
Нудьга. Змарніли теплії картини
І не пишу давно вже я віршів.
В душі всі думи, нібито руїни –
Печаль веде на повідку гріхів.
Свидетельство о публикации №119060104735