Я так люблю бабусю милу,
Спішу в її обійми щирі,
Хоч має зовсім мало сили,
Й роки її летять у вирій -
Знаходить час вона для мене,
Бо в серці місця є багато,
Де синій колір, де зелений
Навчить швиденько відрізняти.
Бува, спитає бабця тихо:
«Онучко, ти молилась нині?
Проси у Бога, щоби лихо
Минало дім твій і родину.
Бабусин голос ніжний-ніжний,
Як материнська колискова.
Мені читає любу книжку -
Історії Святого Слова.
Щоби Господь беріг бабусю,
Роки життя її продовжив -
Завжди за неї я молюся,
Надіючись на милість Божу.
~ДЛВ~
Я так люблю бабусю
© Copyright: Любовь Дуля Шевчик, 2019
Свидетельство о публикации №119053102655
Свидетельство о публикации №119053102655
Рецензии
