Почему я все время говорю о церкви?

***
Почему я все время говорю о церкви?
Большое искушение - быть услышанным.
Крайняя наивность - свойство взрослых
держаться вместе, чтоб никто не догадался
об одиночестве.
Хватает услышанного в детстве, чтоб понять,
с чем ежедневно приходится иметь дело:
вот красители метафор,
что превращают воду в кровавое столовое вино;
вот сердце Христово - распахнутое,
словно концертный рояль, что снова отыграл
что-то академическое в пустом зале;
а вот и я - оставленный кем-то среди людей,
поставленный перед необходимостью
принимать смерть и самопожертвование
за семейную историю,
повторяю за теми, кто старше, проклятия,
переложенные для хора,
распеваю их вместе с остальными,
люто верю.
Люто верю в зелень,
что каждый год перекрикивает кирпичную кладку,
как перекрикивает профессора
оскорбленная аудитория,
Люто верую в молодой месяц,
что растет, словно гнев,
в левом легком майского неба.
Люто верю в литературу,
которой греют печи в детских домах.
Один язык, одни слова -
для страсти и для статистики.
Один на всех май,
один для всех огонь.

с украинского перевел А.Пустогаров

+ + +
Чому я постійно говорю про церкву?
Велика спокуса – бути зрозумілим.
Велика наївність – потреба дорослих людей
триматись разом, щоби ніхто не здогадався
про їхню самотність.
Вистачає почутого у дитинстві, аби зрозуміти,
з чим щоденно доводиться мати справу:
ось барвники метафор,
здатні перетворити воду на криваве столове вино;
ось серце Христове – відкрите, ніби
концертний рояль, який знову відіграв
щось академічне в порожньому залі;
ось я – залишений кимось серед громади,
поставлений кимось перед необхідністю
сприймати історію смерті й жертовності,
як родинну історію,
повторюю за старшими прокляття,
покладені на хоровий спів,
виспівую разом із усіма,
люто вірую.
Люто вірую в зелень, яка щороку
перекрикує цегляну кладку, як перекрикує
професорів обурена аудиторія.
Люто вірую в місяць, що росте, ніби гнів
при лівій легені травневого неба.
Люто вірую в літературу,
якою обігрівають печі
в дитячих будинках.
Одна мова, одні слова –
і для пристрасті, і для статистики.
Єдиний для всіх травень.
Єдиний для всіх вогонь.