Потвори... Маргарита Метелецкая

                http://www.stihi.ru/2019/05/29/6423

Шаги во тьме и вкрадчивы,  и жутки,
А отзвук смачный, поцелуи будто...
Болит души разбуженный фантом
Наедине с ей вверенным крестом...

А Зло теперь работает всё тоньше,
Пронизывая оболочек толщи,
И стынет люд на яростных ветрах,
Объемлет души  леденящий страх...

Не бесконечно время, быстро тает,
Ну, а грехам всё нет конца и края...
Господь растопит тех злокозней лёд,
Тысячелетий ужасы сотрёт...

И будет это в пятом измеренье,
В последнем веке мира сотворенья...


Оригинал

Скрадливі кроки в темряві. І лунке,
Смачне відлуння, наче поцілунки...
Болить душа, мов збуджений фантом,
Я сам на сам із ввіреним хрестом...

Як біси Зла тепер працюють тонко,
Пронизуючи тіла оболонки,
Засмолюючи в ньому все, що є -
І щемний страх єство охоплює...

Час плине неупинно, тане швидко...
Кінця і краю помилкам не видко...
Але Господь зірве підступний лід,
Жахи розтопить наших тисяч літ...

Потвори п'ятим виміром зітре -
Усуне все нечисте та старе...

На фото Маргарита Метелецкая