Дай мені руку, будь мені другом.
Вперше й востаннє на світі живем.
Деяких шансів не буде удруге -
Зникнуть у вічності втраченим днем.
Годі в майбутнє безцільно дивитись,
Годі в минуле. Бо там - небуття.
Краще повірити і опалитись,
Ніж у невір'ї втопити життя..
З вірою в серці, в щасті і в горі.
Навпіл розділимо сльози і сміх.
Поміж зірок, у пустелі й у морі -
Разом здолаємо безліч доріг.
Знай мою душу, знай мої мрії -
Все, що ховаю від інших очей.
Будь моїм світлом палкої надії,
Тим, що відроджує віру в людей.
Полум'ям сонця спалю твою тугу,
З нею - той біль, до якого ти звик.
Дай мені руку, будь мені... другом?
Може, щось більше. Та тільки б навік!
Будь менi... другом?
© Copyright: Анита Левицкая, 2019
Свидетельство о публикации №119052906458
Свидетельство о публикации №119052906458
Рецензии