Пост-Магiя -Треба Жити-

Лавандові поля сягнули небокраю
Над ними море бджіл, над ними Океан,
а в ньому літаки гудуть, як ті джмелі,
як ксилокопи-теслярі або, як мухи.
Прекрасна Амелі зварила шоколад
в будиночку побіленім вапном,
в якому поселились духи солодкого життя.
Там вдень в пивниці спить старий мохнатий гном.
Вночі він сторожем працює.

І ми працюємо - живем:
коти, прибульці, маги,
кити, дельфіни, восьминоги.
Той гріється на сонці,
той в гейзері,
той  в ночвах парить ноги.
І ми всі,
разом з тим,
поєднані в одне
Вселенське Сестро_Братство:
ми посилаємо любов
від серця в серце серцем.
Працюємо_живем: плетем нейронні сіті:
на острові Бікіні, на Хуторі Михайлівськім
або в Нью Йорку Сіті.

- Учителю, як не називати це: Матрицею, Майєю, Землею Саннікова суть не міняється. Ми знаємо, що нічого не знаємо. Наш світ - величезний віварій.
- Не такий вже він і величезний.
- Я не про це.
- Так і я не про те.
- Мені набридла ця роль сліпого кошеняти.
- Вибери іншу.
- У нас є вибір?
- Вибір і вихід є завжди.
- Так що ж робити?
- Жити