В парке умирает тишина укр
У парку тиша незвичайна мре:
Прокинулися коники у травах,
І гостродзьобий шпак між віт снує,
І дятла стукіт образний, яскравий
Всім ритми задає, що бавлять нас.
А звуки відлітають в небо синє…
Вдивляємось в його іконостас,
Усупереч своїй земній гордині.
І небо посилає світлий день,
Який стікає вниз по павутинню.
Наш парк дзвенить від радісних пісень,
Наповнюючись літа світлотінню.
Свидетельство о публикации №119052703457