Прийди... Маргарита Метелецька

 
      http://www.stihi.ru/2019/05/26/5675
      Оригінал:


      Ім'ям Твоїм  – або гуркоче грім,
      Чи маряться принади та спокуси...
      У мій, усім вітрам відкритий дім,
      Прийди , коханий, бажаний Ісусе !

      У стінах чотирьох  – то лиш міраж !
      Насправді ж у думках  – я на Фаворі -
      Твоя рабиня, а чи, може, паж –
      У злагоді й довірі априорі.

      Щоночі Ти у снах  – найліпший гість ! –
      Чого ж бо неприкаянно тужити ?
      Цей дощик принесе примхливу вість –
      То, може, годі мріям ворожити ?

      Про те , а чи кохаєш Ти, чи ні ? –
      Звільняєш враз від пут змарнілу душу...
      Ти завше в серці, в думах - при мені –
      Я довіряти серцю , врешті, мушу...

      Тож не барись, коханий , і прийди –
      Хіба ж то хіть любовію земною ?
      В притулок із надій моїх, сюди ,
      Щоби і нині, і навік  – зі мною !


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Твоим ли Именем – грохочет гром
Иль видятся соблазны и обманы…
Но Ты в открытый мой и ждущий дом
Приди, Иисус, любимый и желанный.

Что в четырёх стенах, – то лишь мираж!
По правде, в мыслях я – лишь на Фаворе,
Твоя рабыня или, может, паж –
В согласье и в доверье априори.

Ты в снах ночных, мой гость, и снова здесь!
Зачем же непрестанно тосковать мне?
Непредсказуема от ливня весть –
Мечтам, быть может, доверяться хватит

И ворожить, Ты любишь или нет?  –
От пут освобождаешь душу сладко.
Всегда Ты в сердце, в думах и при мне –
Я сердцу доверять должна, однако…

Так поспеши! Ведь без тебя – беда.
Не похоть! Я – с любовию земною!
В приют надежд моих иди, сюда.
Отныне и навек пребудь со мною.



На аватаре - Автор оригинала