Легкий туман як півжиття назад.
неначе й не змінилося нічого -
яскравий повесняний зорепад
і Місяцем посріблена дорога.
Он зорі тихо плинуть по воді
і ніч тримає Всесвіт у долонях,
туман як спадкоємність тих подій,
все зголосилось до його полону,
в якому й сам я був тоді
твоїх очей одних у світі Божім.
Здається навіть із Його руки
згадати зараз все не до снаги,
але й забути більше ніж не можу.
24. Легкий туман як пiвжиття назад...
© Copyright: Игорь Ярин, 2019
Свидетельство о публикации №119052400311
Свидетельство о публикации №119052400311
Рецензии
Гарний вірш, потроху звикаю до вашої лірики, написаної і серцем, і розумом.
а ти неначе в забутті,
зриваєш зорі на світанні.
і все, і все на мій поріг,
як ті забуті сподівання.
і погляди такі святі,
байдужості ні краплі,
а чи по іншому змогли б...
всупереч ідти, собі і долі.
І ти кудись уже летів...
в Берлін, Варшаву, Відень.
Шукав чогось ти у житті,
а я ж не можу,зорі ті забути.
З теплом.
Галина Би-Локур 23.08.2022 12:49 • Заявить о нарушении
а ти неначе в забутті,
зриваєш зорі на світанні.
і все, і все на мій поріг,
як ті забуті сподівання.
і погляди такі святі,
байдужості ні краплі,
а чи по іншому змогли б...
всупереч ідти, собі і долі.
І ти кудись уже летів...
в Берлін, Варшаву, Відень.
Шукав чогось ти у житті,
а я ж не можу,зорі ті забути.
З теплом.
Галина Би-Локур 23.08.2022 12:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 55 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.